- звинувачений
- I -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до звинуватити. || звинува́чено, безос. присудк. сл.
II -ого, ч.Той, кому по суду пред'явлено звинувачення у якому-небудь злочині.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
звинувачений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
висвідчений — а, е. Викритий, звинувачений … Український тлумачний словник
фігурант — а, ч., заст. 1) Артист балету, що бере участь у групових виступах (на відміну від соліста балету). 2) Статист. || Драматичний актор, який виконує ролі без слів. 3) перен. Кривляка, позер. 4) Звинувачений, підозрюваний або свідок у кримінальній… … Український тлумачний словник